Вже настільки темно в нашій відстані,що не допоможе і світло сірника,який ти задмухуєш. Не допоможуть і вікна.
Ми тільки те і можемо, що з пов'язками на очах шукати руки.
Ти з тих, хто бере і відпускає. Ти з тих, хто не бореться. Ти з тих, кому не страшно.
І принесли б до твоєї кімнати сотні свічок,ти б погасив усі до одної. Як же тобі не пощастило,що я люблю темряву.
Немає коментарів:
Дописати коментар