Кудлаті хмари вкривали поверхню гори. Та знизу було видно, як холодна пара обіймає дерева, пропливає між ними і повільно,плавуче тягнеться до неба. Він вийшов на балкон і вмостився на м'якому дивані. Пухкенький Том влігся коло нього і поставив свою сіру голову йому на коліна.Він опустив голову на подушку,вкрився теплим покривалом,включив на плеєрі Моцарта (він так любить засинати під нього) і за хвилину його думки літали десь між морем та океаном. Хоча свідомість спала,це не заважало йому думати.У його думках-він успішний чоловік,до якого прикута увага жінок( не лише наївних дівчаток, але і розумних та не менш успішних леді),він начитаний,освідчений,впевнений у собі.Йому немає рівних.Він мріє про це від 16 років.Він ставив перед собою ціль і уявляв кінцевий результат і найголовніше ніколи не сумнівався у собі. Тому зараз він має це насправді.Він завдячує тільки собі і своїй наполегливості.

Та повернемось до думок між морем та океаном.Він давно мріє про круїз.Бодай невеличку подорож навколо якогось острівця.Його манить вода. Здавалося б,що таке море, купа води,яка спричиняє біду,але і приносить насолоду.Та коли заглянути глибше,зазирнути у всі глибини-відкривається неймовірний,прекрасний світ.Тоді розумієш,що з людьми так само.Здавалося б звичайна людина,нічого цікавого,а потім виявляється нічого звичайного-все надзвичайне.
Його розбудив телефонний дзвінок,власниця компанії,з якою він співпрацював подзвонила повідомити,що вони збираються в круїз і чи не бажає він приєднатися.Вона давно припала йому до душі,а тут ще й круїз.Він погодився і згадав свої сонні думки-люди,як моря.