Чи буває у вас таке,коли думки не відпускають з ліжка? Ось ніби і організм прокинувся і тіло готове вилізти з-під теплих обіймів одіяла,але щось підсвідомо не відпускає. І не тому що потрібно кудись йти. Не тому що лінь. Тому що в голові холодними хвилями бушують солодкі думки. Вони ніжно шепочуть на вушко і добираються до мозку. Тоді мозок контролюється серцем. От тоді вже просто неможливо втекти від думок. Тоді не хочеться розплющувати очі. Коли з нічними думками мені допомагає впоратись втома,то з ранковими не допомагає ніщо. І ранкові думки стають денними. Щоденними.
Немає коментарів:
Дописати коментар